Фінанси і медична страховка

Однією з вимог, що висувається для безвізових подорожей, є наявність у подорожанина достатньої кількості коштів для перебування на території ЄС і повернення на батьківщину. Яким чином цей аспект перевіряє прикордонник?

Найбільш простий метод – це попрости особу, яка проходить паспортний контроль, показати готівкові кошти у достатній кількості. Однак ми розуміємо, що не завжди можливо і безпечно перевозити велику кількість грошей готівкою, тож ми також акцептуємо пред'явлення банківських, зокрема, кредитних карток. Варто наголосити, утім, що ми повинні бути певні, що на картці достатньо грошей, або кредитна картка має достатній ліміт витрат. I якщо виникають сумніви, наприклад, щодо інших документів також, ми можемо супроводити особу до банкомата і просити її зняти суму "ікс", щоб побачити, що особа зможе знімати готівкові кошти під час подорожі. Тобто така ситуація може статися, треба бути до неї готовим.

А дорожні чеки приймаються як підтвердження?

Вони вже не такі популярні, як раніше, але, звичайно, вони акцептуються.

Якщо українець не має достатньо готівки у євро та не має банківської карти, але його перебування, скажімо, у Німеччині фінансово забезпечить запрошуюча сторона – наприклад, друг чи родич. Підтвердженням цьому і буде фінансове зобов'язання, про яке ви згадували і яке можна отримати у відомстві у справах іноземців?

Саме так. У цьому випадку пред'являється фінансове зобов'язання запрошуючої сторони.

Якщо йдеться про готівкові кошти, то особа має підтвердити наявність у неї для Німеччини 45 євро на день. Iнші країни вимагають інші суми, як от Нідерланди – 34 євро на день, Латвія – 14 євро на день. Якщо доросла особа подорожує з дітьми, то чи потрібно пред'являти відповідну суму й на них? Також і на немовлят?

Ці суми, про які ви говорите, є орієнтовними. Оскільки маленькі діти зазвичай можуть безкоштовно ночувати у готелях, а також потребують під час подорожі менше витрат, ніж дорослі, то у даному випадку можливі відхилення від названих сум. Загально щодо оцінки фінансового забезпечення подорожі діє правило, що наявні кошти повинні без сумніву гарантувати забезпечення усієї родини під час подорожі.

Чи відбиратимуться у подорожуючих відбитки пальців рук? Для чого це взагалі робиться?

На даний час відібрання відбитків пальців рук пов'язується з видачею візи. Це робиться для того, щоб встановити ідентичність особи, яка проходить паспортний контроль, тій особі, якій видана віза. Під час безвізової подорожі відібрання відбитків не передбачається. Однак боятися цієї процедури у жодному випадку не треба!

Чи повинен турист пред'являти поліс медичного страхування?

Як ви розумієте, це завжди проблема, якщо особа, яка в'їжджає на територію ЄС, захворює і має звернутись до медичного закладу. За такої перспективи виникає загроза того, що коштів, розрахованих на поїздку, може не вистачити. Саме тому ми маємо бути переконані, що якщо особа потребуватиме медичної допомоги, вона, так би мовити, буде ліквідною для оплати рахунку лікаря чи лікарні. Тож поліс медичного страхування, розрахований на закордонні подорожі, має важливе значення.

Такий поліс подорожуючий може отримати і в Україні, ми не вимагаємо укладення договору медичного страхування в Німеччині.

90 днів протягом 180-ти. Iнакше – санкції

Перебувати на території країн Шенгенської зони без візи можна буде не більше 90 днів протягом періоду у 180 днів. Як це працює? Як прикордонник вираховує ці 90 днів?

Якщо українці уже зараз планують вперше відвідати якусь з країн так званої Шенгенської зони і провести у ній, наприклад, три тижні у відпустці, а потім не планують подорожувати, то їм перейматись щодо цього питання не треба. Якщо ж вони мають намір доволі часто відвідувати країни Шенгену, наприклад, Німеччину, то вони мають більш детально вивчити це питання, оскільки воно не зовсім просте, якщо не стикатись з ним щоденно, як ми.

Щоб приблизно собі уявити, про що ідеться, можна від тієї дати, коли особа перетинає кордон країни Шенгенської угоди, відрахувати назад 180 днів. I як раз за цей період не можна виходити за межі дозволених 90 днів перебування. При цьому дні в'їзду та виїзду зараховуються до цих 90 днів.

Де саме діє цей принцип? Він стосується перебування у будь-якій країні Шенгенської угоди чи тільки однієї країни?

Цей принцип діє для всієї Шенгенської зони, тобто по всій зоні у Європі, куди українці можуть безвізово подорожувати. Наприклад, особа, яка провела 80 днів в Iталії, а потім їде до Німеччини, може перебувати тут тільки решту 10 днів.

Якісь санкції за порушення цього правила загрожують? Коли вони можуть бути застосовані – при в'їзді до ЄС чи уже під час проходження паспортного контролю на виїзді?

Якщо при перетині кордону на в'їзд буде встановлено, що подорожанин перевищив строк перебування у 90 днів протягом періоду у 180 днів, то у в'їзді йому буде відмовлено.

Якщо ж порушення цього правила буде встановлено, коли особа залишатиме країну останнього перебування, наприклад, Німеччину, то федеральна поліція має відкрити провадження, яке буде передане прокуратурі. Як наслідок – може бути порушена кримінальна справа, яку розглядатиме суд.

Тобто таким чином, перевищуючи строк перебування у 90 днів, особа вчиняє злочин? А якщо йдеться про порушення цього строку буквально на день-два?

У будь-якому випадку йдеться про вчинення кримінального правопорушення. Тож треба обов'язково на це зважати! Якщо такий факт встановлено, співробітник поліції має право на стягнення так званого забезпечення, тобто готівкових коштів, які пізніше покриють витрати на процес та можливий штраф.

Джерело: dw.com

Страховики можуть знову підвищити вартість "автоцивілки". Такі рекомендації їм дає об'єднання учасників ринку – МТСБУ. І хоча страхові компанії збережуть право дешево продавати страховку, вони визнають, що ОСЦПВ усе ж дорожчатиме.

Вартість ОСЦПВ потрібно розраховувати виключно з використанням максимальних коефіцієнтів із запропонованої "вилки". Про це йдеться в листі Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ) до страховиків, копію якого має в своєму розпорядженні FinClub. Підставою для таких висновків стали актуарні розрахунки бюро. За даними МТСБУ, за минулий рік вартість платежу зросла з 435,15 грн до 483,29 грн (+11,1%).

Київські автомобілі МТСБУ пропонує страхувати за максимальним коефіцієнтом – 4,8 ("вилка" коефіцієнта К2 – від 3,2 до 4,8). За максимальною ціною мають платити мешканці міст – супутників столиці – Борисполя, Боярки, Броварів, Ірпеня, Василькова, Вишневого, Вишгорода (2,5), а також міст з населенням від 500 тис. до 1 млн осіб – Донецька, Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Львова (2,8). Для міст-мільйонників (Одеса, Харків) діапазон звузили з 2,3-3,5 до 3,4-3,5, а для міст з населенням 100-500 тис. осіб – з 1,3-2,5 до 2,2-2,5. Підвищення передбачено і для коефіцієнта К3 (сфера використання транспортного засобу) і К4 (стаж водія).

Вже з травня дирекція МТСБУ буде вираховувати і доводити до відома кожного з страховиків – членів МТСБУ, президії бюро і Нацкомфінпослуг "інформацію про частку договорів внутрішнього страхування, укладених кожним із страховиків за звітний місяць із застосуванням зменшеного базового страхового платежу (180 грн) або коригувальних коефіцієнтів, значення яких нижче, ніж розраховані бюро".

Ризик дорожчий за гроші

Нинішня рекомендація МТСБУ – не перша спроба підняти ціни. Два роки тому бюро вже закликало страховиків не демпінгувати і використовувати підвищені тарифи. Для контролю за виконанням рекомендацій розроблено додатковий платіж для СК – внесок до Фонду захисту потерпілих для тих страхових компаній, чий рівень виплат був нижче середніх на ринку. Але наприкінці 2016-го Нацкомфінпослуг заборонила стягувати будь-які додаткові платежі із страхових компаній. Тому санкції за використання більш низьких платежів так і не запровадили. "Дирекція МТСБУ буде проводити консультації з Нацкомфінпослуг, яка виконує функції координаційної ради МТСБУ, щодо встановлення диференційованих ставок відрахувань до Фонду захисту потерпілих в залежності від тарифної політики страховика, а також проводити роботи для забезпечення збільшення максимальних значень діапазонів коригувальних коефіцієнтів", – пообіцяли в бюро.

У страхових компаніях визнають, що вони в своїй роботі використовують не тільки максимальні коефіцієнти. "Використовуємо встановлену законом "вилку". Коефіцієнти встановлені середньоринкові: не максимальні, але й не мінімальні", – говорить голова правління СК "Арсенал Страхування" Сергій Авдєєв. "Розмір коефіцієнтів залежить від каналів продажів і технологій. Цей тариф коливається і в залежності від умов продажу (наприклад, регіональна прихильність)", – пояснив голова наглядової ради СК "ВУСО" Олександр Шойхеденко. В регіонах, де збитковість нижче, ОСЦПВ дешевше.

Тільки дорожчатиме

Зростання цін на ОСЦПВ – закономірність. "Це підтверджується розрахунками, де чітко видно, що частота і середній збиток значно зросли, а премії залишилися на рівні минулих років. Вже сьогодні багато збитків перевищують встановлені ліміти, відповідно зростання частоти збитковості в подальшому тільки продовжуватиметься", – вважає Сергій Авдєєв.

Тим часом чимало компаній використовують занижені коефіцієнти для залучення клієнтів. Демпінг – одна з основних проблем на страховому ринку. При цьому лише рекомендаціями проблему з демпінгом не вирішити. "Якщо не підняти тариф, то великі компанії поступово відійдуть від цього виду страхування, а недобросовісні гравці сконцентрують у своїх руках весь ринок, а потім теж підуть. Наприклад, збанкрутують. Це шлях в нікуди, це може привести до руйнування такого виду страхування, як ОСЦПВ", – "малює" катастрофічну картину Олександр Шойхеденко. "Ціна в кожному конкретному випадку повинна відображати ризик, який страховик бере на себе. З огляду на інфляцію збитку і зростання частоти, а, отже, і зростання збитковості, тенденція до підвищення вартості поліса ОСЦПВ є об'єктивною", – вважають в СК "Оранта".

Але з такою позицією згодні не всі. "Корінь проблеми – не демпінг, а відсутність контролю регулятора за якістю активів страхових компаній. За умови адекватного контролю за активами та перевірки звітності жодна компанія не зможе собі дозволити продавати за заниженими цінами", – вважає голова наглядової ради СК "Саламандра-Україна" Юрій Явтушенко.

Оптимальним виходом із ситуації, що склалася, може стати перехід на вільне ціноутворення. "Регулятор повинен регулювати обов'язковість виплат. Який сенс в тому, щоб обмежувати верхню планку тарифу, якщо компанія може запропонувати, а клієнт придбати нехай дорогу, але не усереднену, а якісну послугу?" – запитує Олександр Шойхеденко. Зараз, на його думку, компанії, збільшуючи рентабельність, або пропонують клієнту урізану виплату, або розтягують її в часі. "А держава обмежує страхові компанії, не дозволяючи вийти за рамки верхньої межі коефіцієнта. Збільшений тариф може забезпечити і своєчасну виплату, і якісну послугу", – пояснює він.

"В принципі, якщо ОСЦПВ піде у вільний ринок, страховик зможе, виходячи зі свого портфеля і грунтуючись на інших внутрішніх емпіричних даних, розрахувати таку тарифну сітку, яка сприятиме зниженню збитковості. Компанії зможуть легко коригувати тариф в проблемних областях, зробивши його динамічним і гнучким. Звичайно ж, з'являться компанії, які будуть такі тарифи демпінгувати, але вони, як правило, довго не живуть", – каже Сергій Авдєєв. "Без жорсткого регулювання ринку з боку держави вільне ціноутворення призведе до катастрофи. Вільні ціни можливі тільки тоді, коли активи страховика надійно забезпечені", – вважає Юрій Явтушенко.

Автор: Вікторія Реденко

Джерело: Фінансовий клуб

Прямое урегулирование страховых случаев при ДТП может стать обязательным. Такое решение полсотни участников рынка ОСАГО могут принять уже через две недели. Крупные страховщики говорят о преимуществах новой системы – клиенты будут получать большие выплаты и быстрее, а менее крупные компании акцентируют внимание на недостатках.

Прямое движется к всеобщему

Моторное (транспортное) страховое бюро инициирует переход всех участников рынка ОСАГО на прямое урегулирование убытков. Этот вопрос будет рассмотрен 12 апреля. "На общее собрание ассоциированных членов МТСБУ вынесен вопрос внесения изменений в устав бюро, чтобы взаиморасчеты в рамках прямого урегулирования стали обязательными для всех страховых компаний. Мы рассчитываем на поддержку страховщиков", – заявил генеральный директор МТСБУ Владимир Шевченко.

Прямое урегулирование означает, что потерпевшему в ДТП автовладельцу не надо обращаться за выплатой в страховую компанию виновника ДТП. Потерпевший может обратиться к страховщику, у которого сам купил полис ОСАГО. Его страховая компания проведет выплату, а потом взыщет компенсацию с другой СК. Эта модель призвана побудить автовладельцев покупать себе не дешевую, а качественную страховку ОСАГО.

Пилотный проект прямого урегулирования страховых случаев стартовал в добровольном порядке 1 декабря 2016-го. Его начали 17 СК из 54 членов МТСБУ: "АХА Страхование", "Арсенал Страхование", "PZU Украина", "ВУСО", "АСКА", "Оранта", "Универсальная", "УНИКА", "ПРОСТО-страхование", "Провидна", "ИНГО Украина", "Международная страховая компания", "Краина", "КРЕДО", "АСКО-Донбасс Северный", "Колоннейд Украина", "Брокбизнес". "Можно с уверенностью констатировать, что система прямого урегулирования полностью работоспособна. Мы протестировали все этапы процесса, начиная от регистрации убытков с 1 декабря, до расчетной сессии в марте по убыткам, урегулированным в декабре-январе", – говорит FinClub вице-президент "АХА Страхование", глава рабочей группы при МТСБУ по внедрению прямого урегулирования Максим Межебицкий.

Быстрее, больше, выше

Страховщики констатируют уменьшение среднего срока урегулирования и повышение качества обслуживания клиентов. "Все участники проекта нацелены именно на результат – выплатить страховое возмещение своему пострадавшему клиенту", – утверждает директор департамента урегулирования убытков региональной сети "Арсенал Страхование" Константин Палазов.

По данным МТСБУ, за декабрь – март по системе прямого урегулирования поступило более 1,5 тыс. обращений, а это свыше 10% от всех заявленных страховых случаев. Уже проведены взаиморасчеты по 323 случаям на 4,5 млн грн. Средняя сумма выплаты по делам прямого урегулирования оказалась на 20% выше суммы обычных выплат. "Средний срок урегулирования по этим убыткам составил 24 календарных дня, что в разы меньше, чем средний срок на рынке ОСАГО в рамках общей системы", – подчеркивает господин Межебицкий. По его словам, в "AXA Страхование" к третьему месяцу работы проекта доля выплат по прямому урегулированию достигла 20% выплат по ОСАГО и продолжает расти.

В "PZU Украина" доля заявлений с прямым урегулированием составляет 13%, а средняя выплата по этой системе отличается от обычной всего на 4%. "Говорить о тенденциях очень рано: сравниваются 1382 выплаты по ОСАГО и 90 по прямому урегулированию", – говорит менеджер управления автотранспортного страхования "PZU Украина" Павел Корсун. "Более показательными будут результаты первого года работы проекта", – считает Владимир Шевченко. По его мнению, коммуникация между страховщиками уже улучшилась. "Все спорные вопросы решаются в рамках проекта путем переписки по электронным каналам связи. Количество претензий существенно снизилось, так как взаиморасчеты между страховщиками стали автоматическими. Уровень взаимного доверия растет", – отмечает он.

Не все так радужно

"Потенциал системы прямого урегулирования при сохранении нынешнего количества участников – не выше 30%", – считают в "Оранте". Присоединиться к проекту может любой член бюро. Но страховщики не спешат: добровольно в проект с декабря вступила всего одна компания – с 1 февраля 2017-го к проекту подключился "Европейский страховой альянс".

Восемь СК из 18 участников проекта покрывают около 90% рынка прямого урегулирования как по количеству требований, так и по доле выплат. При этом средняя выплата в рамках прямого урегулирования составляет почти 15 тыс. грн при 9 тыс. грн по обычной модели. Небольшие страховщики сетуют на то, что им невыгодно участвовать в новой системе. Якобы средняя сумма выплат у крупных СК меньше, чем у небольших. "Нынешняя система выплат базируется на бельгийской модели. Когда предложили этот вариант, мы предупреждали, что Бельгия – страна маленькая, возраст автомобилей и их цена там равномерны по всей стране. А у нас за пределами городов-миллионников 90% автомобилей старше 20 лет. Вот и получается, что компания, работающая в конкретном регионе или городе, несет повышенный риск необходимости платить больше, чем получит. Если у компании меньше ста выплат в месяц, она будет получать постоянный негативный результат", – говорит FinClub гендиректор Ассоциации Страховой Бизнес Вячеслав Черняховский.

При нынешнем механизме взаимозачета, чем больше выплат у страховщика, тем меньше вероятность сильных колебаний размера выплат. "Небольшие компании могут получать дополнительную финансовую нагрузку за счет того, что по их полисам чаще выплачивают более крупные страховщики, у которых гораздо больше полисов. Но первая расчетная сессия показала незначительные отклонения выплаченных возмещений от суммы, которая была компенсирована компании в рамках расчетной сессии", – рассказывает Константин Палазов.

Погрешность при взаиморасчетах по первым понесенным убыткам может быть заметной. "Это не проблема, поскольку по результатам следующих расчетных сессий эта погрешность будет накопительным итогом снижаться. И у компании есть возможность накапливать убытки в рамках прямого урегулирования и выставлять их для участия в расчетной сессии в тот момент, когда их количество достаточно велико для того, чтобы погрешность была минимальна", – убеждает Максим Межебицкий. "Чем больше выплат включено в сессию, тем ниже отклонение между суммой фактических выплат и компенсацией в рамках взаиморасчетов. Наименьшие отклонения будут достигнуты тогда, когда все выплаты по ОСАГО будут проходить в рамках прямого урегулирования", – уверен господин Шевченко.

Разногласия возникают и при определении материального ущерба по убыткам в пределах 50-100 тыс. грн. Таких страховых случаев всего 3-4%, но они занимают 20-25% выплат. Прямое урегулирование отдает страховщику потерпевшего полномочия определить размер убытка. Этот страховщик, вероятно, поставит интересы клиента, которому нужна выплата побольше, выше интереса страховщика виновника ДТП. В таком случае возможен конфликт, если один страховщик предлагает обойтись рихтовкой части кузова, а второй – заменить целые детали.

Жалуются страховщики и на то, что многие заказчики услуг ОСАГО в тендерных условиях прописывают требование быть участником системы прямого урегулирования. "Когда в АМКУ согласовывали документы по прямому урегулированию, мы просили учесть этот момент, но к нам не прислушались, поэтому мы были вынуждены обратиться в суд", – сказал Вячеслав Черняховский. Участники проекта не видят в этом большой проблемы. "Если потенциальные страхователи включают в тендерные условия участие компании в системе прямого урегулирования, то им это нужно. Страховщик, решивший не участвовать в системе прямого урегулирования, сам поставил себя в такие условия", – считает Павел Корсун.

Медленный взлет

Вячеслав Черняховский считает, что система прямого урегулирования должна учитывать интересы и крупных, и небольших компаний. При этом прямое урегулирование необходимо прописать в законах о страховании и ОСАГО, чтобы избежать юридических коллизий, когда клиент захочет получить выплату сразу в двух СК. "Хотя в существующей системе прямого урегулирования прописано, что после того, как клиент получил расчет в своей страховой компании, он не может обращаться в компанию виновника ДТП, на законодательном уровне он прав и имеет полное право оспорить это решение",– говорит господин Черняховский.

Европейский опыт показывает, что добровольные инициативы страховщиков лучше приживаются, нежели навязанные государством, считает господин Палазов. Но в Украине страхование часто развивается "из-под палки". "Система прямого урегулирования охватит весь рынок, когда это станет обязательным, либо когда с рынка уйдут неплатежеспособные компании, которые равнодушны к интересам клиентов", – считают в пресс-службе "Оранта".

В МТСБУ надеются, что страховщики поддержат всеобщее прямое урегулирование. "Если общее собрание 12 апреля поддержит нашу идею о внесении изменений в устав, то на подготовку положения, его утверждение и согласование с Антимонопольным комитетом может понадобиться от полугода до года. И уже в 2018 году прямое урегулирование может стать обязательным", – прогнозирует Максим Межебицкий.

Автор: Светлана Слесарук

Источник: Финансовый клуб