Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів

Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення, на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, внаслідок якої заподіяна шкода життю та здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб. Порядок і умови проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів визначені Постановою КМУ від 1 червня 2002 р. N 733.

Що покриває поліс обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів:

Страхові виплати поділяються:

  • на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю третіх осіб, - 50% страхової суми, у тому числі на одну особу страхова сума встановлюється:
    • у разі смерті - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ);
    • у разі призначення I, II і III групи інвалідності - відповідно 450, 375, 250 НМДГ;
    • у разі тимчасової втрати працездатності, - 1 НМДГ, але не більше 250 НМДГ.
  • на відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, - 30% страхової суми;
  • на відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, - 20% страхової суми.

Особливості обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів:

  • Страхова сума за кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.
  • Розмір страхових тарифів визначається залежно від класу небезпечного вантажу і виду транспорту.
  • Договір страхування укладається до початку діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечного вантажу.
  • Франшиза не більш 1% страхової суми.

Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є:

  • вчинення навмисних дій страхувальником спрямованих на настання страхового випадку;
  • вчинення страхувальником-громадянином умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
  • подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
  • несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
  • положення статті 26 Закону України «Про страхування»;

Нормативні витрати на ведення справи складають 15%.